Кто-то боготворит люстрацию, зазывая к ее применению, а кому-то она поперек горла

…эти и другие вопросы тревожат умы сотни тысяч украинцев, среди которых и Вадим Хабибуллин, адвокат, общественный деятель и политик.

_______________________________________________________________________________

Люстрация в законе?

Кто-то боготворит люстрацию, зазывая к ее применению, а кому-то она поперек горла. Одни жаждут справедливого наказания, вторые всеми силами пытаются избежать обряда мандатного «обрезания». Как ни крути, а процесс люстрации щекочет нервы всем: и обществу, жаждущему расплаты, и фиктивным патриотам, изрядно всполошенным законным приговором. Так на днях стало известно, что президент Украины все-таки подпишет закон о люстрации. В рамках этого документа многие чиновники и государственные организации будут проверяться на наличие коррупционных дел и других противозаконных действий. Но кто из политиков попадет под законный «трибунал», и сможет ли эта реформа преобразить наше государство? Эти и другие вопросы тревожат умы сотни тысяч украинцев, среди которых и Вадим Хабибуллин, адвокат, общественный деятель и политик.

 

– Для начала хотелось бы спросить, как Вы считаете, сможет ли закон об «очистке» верхних эшелонов власти создать государство без коррупции, спекуляций и незаконных действий государственных лиц?

Звичайно, що я особисто не вірю, але впевнений, що іншого шляху немає – бо або нікчемна люстрація, або – кров. Я з 2004 року впевнений, і це, напевно, вже не викорінити –  якби у 2004 році була «кров» і кров не людей з Майдану, то в нас не було б лютого 2014 року, Кримської проблеми і, звичайно, війни на сході. У людей був другий шанс і на Майдані і після, але вони не скористалися!

 Тож приходить той час, коли «попередні» повертаються і вони, впевнений, почнуть саджати і прибирати активістів поодинці! Вони вдруге після 2004 року зробили висновки і готуються контрреволюційно. І шансу, напевно, у людей вже немає, бо, за великим рахунком, аніхто не відповів за корупцію і грабунок держави, чи за розстріл і зникнення людей.

І я особисто заявляв, що так буде доти, доки поряд з «Небесною сотнею» в Україні, як це не сумно казати – не з’явиться «Небесна тисяча чиновників і корупціонерів, казнокрадів і парламентаріїв, правоохоронців і суддів, зрадників і перефарбованих, тощо».

Впевнений, що закон про очищення влади нічого особливо позитивного не дасть ані людям, ані державі, оскільки створення публічного громадського органу згідно ст. 5 Закону України «Про очищення влади», яким передбачено, що Міністерство юстиції України не пізніше, ніж протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом утворює дорадчий громадський орган з питань люстрації при Міністерстві юстиції України для забезпечення здійснення громадського контролю за процесом очищення влади (люстрації), до складу якого повинні входити представники засобів масової інформації та представники громадськості – буде утворений непрозоро, як би це пом’якше сказати.

– А кого б Вы, в первую очередь, отправили на проверку?

Імена можуть зайняти сотні сторінок, але будь-який чиновник зараз в повному спокої, бо із закону «прибрали» норму, відповідно до якої кожен мав би обов’язок сам подати заяву на звільнення за власним бажанням чи на люстраційну перевірку. А так, кожен хто підпадає під закон про очищення влади – під люстрацію – особливо з середніх чи нижчих ланок, кожен буде тихо сидіти, саботуючи і далі Європейський розвиток держави і реформи, поступово наближаючи контрреволюцію. І цього вже, на жаль, не уникнути.

А якщо відверто, то найприкріше, що і Ви мрієте про імена, а міняти треба не імена, а систему, аби більше ніколи, не від жодного імені не залежала мрія Незалежної України стати дійсно незалежною, мрія народу України жити нормально і спокійно, мирно розвиваючись.

Неуловимый «проффесор», или Побег по-украински

Уже более семи месяцев украинцы слышат из экранов телевизора страшное слово «люстрация», о котором не высказывался разве что ленивый. О ней впервые заговорили в конце февраля, когда Майдан ощутил вкус победы – а это изгнание тогдашнего президента Украины и его команды, вылепленной руками Кремля, из верхних эшелонов власти. И, казалось бы, вот он, результат, но не успели люди нарадоваться, как выяснилось, что одиозный президент в те же дни быстренько собрал чемоданы и неясным образом просочился на территорию России, откуда потом и заявлял о своей «легитимности» и «живучести».

И вот, когда в стенах парламента почти подписан закон о люстрации, который должен бы очистить власть от вредных «насекомых», пожирающих политическую систему изнутри, задаешься вопросом, возможно ли, что Янукович и его команда получит по заслугам за пределами Украины?

 «Він навіть не «діє» на території України реально, а Ви мрієте, аби він діяв на території іншої держави? Я взагалі не розумію Януковича – бо якщо б він пішов на поступки народу на Майдані – то в України вже у березні 2014 року був би новий Президент України і нова Верховна Рада України, а він і його поплічники – Азарови, Пшонки, Портнови, Клюєви, Арбузови, Єфремови та інші були б у Парламенті, але не було б «Небесної сотні», не було б вкраденого Криму, не було б війни і розрухи, не було б десятків тисяч смертей на сході і сотень тисяч постраждалих, і всього того негативу, який є зараз і буде поглиблюватися далі. Реально ж нічого не змінилося – всі практично на своїх попередніх місцях, а на нових місцях деякі ті, хто влаштовує попередніх, бо міняти знову «рила біля корита» смертельна помилка і без зміни системи – боюсь кров буде системною і невідворотною» — прокомментировал Вадим Хабибуллин.

Так что же это?  Серьезный этап в истории Украины или очередная законная манипуляция, созданная для людей, которая ровным счетом ничего не изменит в структуре верхних эшелонов? Ведь странно все же получается: власть вроде и разглагольствует о люстрации, которая априори должна очищать ряды недобросовестных политиков, но в то же время, власть себе же и противоречит, ставя на должности чиновников времен Януковича. Для примера вспомним Андрея Николаенка, недавно назначенного председателем Государственного агентства по вопросам восстановления Донбасса. Якобы и новый человек при власти, почти незамеченный в спекулятивных кругах, но если порыться в истории, можно найти тот факт, что г-н Николаенко, бывший глава Кировоградской области, являлся регионалом до 23 февраля 2014 года, к тому же выступал против Майдана. Так, неужели нынешняя власть не увидела белое пятно в биографии г-на Николаенка или же это была компромиссная договоренность?

 

                                  «Мусорная» люстрация, как тренд сезона!

Еще год назад украинские бабушки и представить не могли, что уже скоро у них будет столько тем для обсуждений, что соседи – наркоманы, проститутки и алкоголики – отойдут на вторые планы. Так за последние месяцы события в Украине стали топ-темой не только для ярых любителей посплетничать, но и для мировых СМИ. Майдан, война на востоке, а сейчас народная люстрация вызвала ажиотаж среди значимых персон политики. Кажется, уже и хватит нам такой славы, но, похоже, кому-то выгодно плести интриги вокруг Украины.

И в то время, когда власть еще тянет резину по поводу «очистки», народный суд решил произвести этот процесс своими методами: так за короткое время жители разных регионов отправили в мусорный «нокаут» около 10 чиновников. Несомненно, градус гнева у населения усиливается, но возникает резонный вопрос:

Эффективна ли «мусорная» люстрация вообще? И может ли она существовать в стране, которая пытается приблизиться к уровню европейских стран? 

Деякі європейські країни колись нам показали, що іноді, коли народ хоче жити в мирі і без великої корупції, в спокої і розвиваючись – потрібно один раз зробити не «сміттєву», а «смертельну» люстрацію і шанс з’явиться. У нас, на жаль, шанс не з’явився і дуже боюся, що і не з’явиться, бо жоден чиновник і корупціонер, казнокрад і парламентарій, правоохоронець і суддя, зрадник і перефарбований не віддав своє життя за Україну ані на Майдані, ані після нього.

Я іноді глумлюся з крикунів у соціальних мережах, які дуже радіють, що наступного чиновника чи парламентарія кинули у смітник. Цим крикунам слід задуматися, що він виліз зі смітника і пішов у найдорожчий спа-салон, сауну, баню, а потім в найдорожчий магазин іноземного одягу. А за декілька хвилин, годин він вже в нормі і з посмішкою споглядає за тими, хто його кинув у смітник, оскільки вони (ми) зі смітника і не вилазили – ми там постійно і надовго.

 

                               Не плюй в колодец, из которого пить придется!

Сегодня мы наблюдаем за вездесущей кампанией различных блоков-партий-фронтов-объединений, которые всеми силами пытаются преодолеть 5% барьер на выборы в ВР. Среди таких партий «Оппозиционный блок», «Сильная Украина» и «КПУ».
 
Вадим Моневьяровичу, как Вы считаете, есть ли шанс у этих партий, которые еще недавно говорили о разделе страны, о ее автономности? Поддержит ли их народ на будущих выборах?

Про Комуністичну партію слід відзначити, що з них сміється більшість України ще з 1991 року, а вони завжди у владі, у парламенті, у системі, у «шоколаді». Так, після Криму і після сходу вони дуже втратили свій електорат, і шансів в цей парламент потрапити малі, але якщо «нова-стара» влада відкине кулуарні домовленості і знайде політичну волю заборонити/скасувати Комуністичну партію як таку – шанс забути про них з’явиться. Але я в це не вірю, бо рішення зараз «прийматиме» все таж сама «суддівська влада», у створенні якої Комуністи мають, мали і матимуть беззаперечний вплив.

З приводу «Опозиційного блоку» можу зазначити чи скоріш відмітити, що донедавна був впевнений, що шансів у них немає, але сьогодні вже скажу наступне. Коли дивлюся телевізор у п’ятничний вечір то вимушений, як і Ви, по декілька хвилин переключати і дивитися телеканал Інтер, Чорне дзеркало, Кисельова, телеканал 24, Шустер лайф. І спало мені на думку, що у Шустера — це діалог, більш-менш інтелігентно, а у Кисельова — балаган, базар, крикуни, які тільки й намагаються, що перекричати один одного.

Спочатку думав, що Інтер почав чисто глумитися з політиків, виставляючи їх дурниками, але пізніше виявилося, що балаганять, кричать і перекрикують всі, всі, але всі так названі «кольорові» і практично жодного учасника від так названих «синіх» — від «Опозиційного блоку» чи від «Сильної України» практично немає. Ну це ж реально геніально — штучно створювати у глядачів уяву, що ці так названі «кольорові» так себе і у Раді вестимуть, бо вони «базарні».

І тут, на тобі, виходить так названий Люстраційний закон – закон про очищення влади. Ви спитаєте, а причому тут «Опозиційний блок»? Все дуже просто і геніально: Одразу один з лідерів «Опозиційного блоку» підхопив цей прапор і оголосив, що «Опозиційний блок» скасує цей закон. І беручи до уваги офіційні дані про практично від одного мільйона до двох мільйонів потенційних «люстрованих» цим законом – «Опозиційний блок» має шанс отримати у «свої прихильники» майже додатково нізвідки саме цих голосів; плюс членів їх родин і близьких приблизно ще не менше мільйона виборців.

Впевнений, що це дуже серйозна стратегічна помилка «нової-старої» влади, якою геніально і феєрично скористаються задля «контрреволюції», оскільки тепер цей непотріб чиновний, правоохоронний і суддівський, який підлягав «люстрації, розстрілам і катанням у сміттєвих баках» – можливо, буде голосувати за «Опозиційний блок».

 

Юлия Лихенко

 

Навигация по записям

*/?>