Біткоїни – не гроші?

Біткоїни – не гроші?

Криптовалюта в Україні набирає обертів, але є неможливість звернення стягнення на криптовалюту

«Наслідком такої невизначеності є й неможливість звернення стягнення на криптовалюту. Перевівши свої активи у «віртуальні гроші» боржник має можливість ухилитися від виконання рішення відносно себе. До того ж, неможливо навіть встановити сам факт наявності у боржника біткоїнів»

Проте, якщо розраховуватись біткоїном за пальне та каву на автозаправках вже стало звичним явищем, то на придбання нерухомості наважуються справжні сміливці, оскільки використання криптовалюти в Україні несе в собі чималі ризики.

Адже віртуальні гроші насправді не мають жодного правового статусу. Відповідно невизначеним є і питання податкового адміністрування у цій сфері.

Статус криптовалюти у світі

Сьогодні світ по-різному підходить до явища криптовалюти.

Якщо Північна Корея, В’єтнам, Болівія, Еквадор і Таїланд взагалі заборонили криптовалюту на законодавчому рівні, то Японія вже визнала цифрові «гроші» фінансовим активом та засобом платежу, Нова Зеландія прирівняла їх до цінних паперів, а в Білорусі криптовалюту ввели в обіг на базі блокчейна.

Стадію легалізації криптовалюти наразі проходять США, де кожен штат по-своєму ідентифікує її як майно, гроші чи цінні папери, а також Австралія.

Створити власну цифрову валюту планують Росія та Естонія, проте останню від такої ідеї змусив відмовитись Європейський центральний банк з метою уникнення конкуренції євро.

Що стосується питань оподаткування, то у Німеччині, Фінляндії та Норвегії операції з криптовалютою звільнено від сплати ПДВ, хоча вони обкладаються податком на доходи.

Що кажуть судді

Європейський суд з прав людини вже має у своєму арсеналі рішення стосовно оподаткування операцій з криптовалютою, на яке вже посилаються і вітчизняні суди.

Таке рішення було прийнято ще у 2015 році у справі «Гедквіст проти Швеції», за результатами розгляду якого суд прийшов до висновку, що біткоїн – це валюта, а не товар, а тому операції з ним не можуть обкладатися податком на додану вартість.

Цим рішенням вже керувався Харківський окружний адміністративний суд при розгляді справи №820/5120/16, де позивач оскаржував висновки фіскальної служби щодо необхідності оподаткування операцій з конвертації віртуальних грошей.

У свою чергу цікавим є рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/599/16-ц про стягнення з відповідача біткоїнів на суму 10 тис. грн. Суд відмовився задовольнити вимоги позивача щодо «речей, які не мають ознак матеріального світу».

Як бути з віртуальними грішми в Україні

Невизначеність у цьому питанні змусила представників Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, Асоціації податкових радників, Асоціації адвокатів України, Вищого адміністративного суду, Національної школи суддів та платформи TaxLink зібратись та обговорити його на конференції «Правові аспекти криптовалюти в Україні».

На необхідності законодавчого визначення статусу віртуальних грошей та на недопустимості, водночас, їх повної заборони в Україні наголошувала під час конференції представниця Київського апеляційного адміністративного суду Оксана Епель.

Посилаючись на роз’яснення НБУ від 2014 року доповідачка акцентувала увагу учасників конференції на проблемі підвищеного рівня ризику операцій з криптовалютою у зв’язку з їх анонімністю, децентралізованістю та відсутністю в Нацбанку повноважень по регулювання таких операцій.

Що стосується оподаткування, то, на думку Оксани Епель, операції з купівлі-продажу криптовалюти не повинні оподатковуватись, на відміну від придбаних за віртуальні гроші товари та послуги, де вже виникають підстави для нарахування ПДВ.

У свою чергу про негативні аспекти обігу цифрових грошей, зокрема щодо відсутності держфінмоніторингу, говорила Ірина Верба, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Крім того, у суддів недостатньо правових норм для прийняття об’єктивних рішень у справах щодо обігу віртуальних грошей. У зв’язку з цим визначеності у питанні статусу криптовалюти Ірина Верба вимагає саме від парламентарів.

Наслідком такої невизначеності є й неможливість звернення стягнення на криптовалюту. Перевівши свої активи у «віртуальні гроші» боржник має можливість ухилитися від виконання рішення відносно себе. До того ж, неможливо навіть встановити сам факт наявності у боржника біткоїнів. При цьому, їх власник фактично має змогу проводити операції купівлі-продажу майна, створювати чи заробляти крипто валюту.

На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано вже три законопроекти щодо криптовалюти. То ж наразі слово за парламентом…

pv.net.ua/2018/02/04/bitcoins/

Навигация по записям

*/?>