Зобов’язати Нацполіцію штрафувати за #ТАКСІ БЕЗ ЛІЦЕНЗІЇ (Справа 826/8526/17)

Категорія справи №

826/8526/17

: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.

Надіслано судом: 02.10.2018. Зареєстровано: 03.10.2018. Оприлюднено: 08.10.2018.
Дата набрання законної сили: 18.02.2019
Результат оскарження 18.02.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 вересня 2018 року                                                                                                             № 826/8526/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., за участю секретаря судового засідання Корніюк А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Національної поліції України

про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної поліції України в якому з урахуванням уточнень просив зобов’язати уповноважених посадових осіб Національної поліції України виконувати свої законні повноваження передбачені ст. 23 розділу 4 ЗУ «Про національну поліцію» та відповідно до статті 255 КУпАП, які полягають у забезпеченні вжитті заходів у межах своєї компетенції, щодо попередження, виявлення та притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 164 КУпАП (здійснення господарської діяльності відповідно за КВЕД 49.32. «Надання послуг ТАКСІ» БЕЗ ЛІЦЕНЗІЇ або з порушенням ліцензійних умов).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що уповноважені особи Національної поліції України не виконують свої повноваженням регламентовані ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», зокрема, не вживають заходів у межах своєї компетенції, щодо попередження, виявлення та притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 164 КУпАП (здійснення господарської діяльності відповідно за КВЕД 49.32. «Надання послуг ТАКСІ» БЕЗ ЛІЦЕНЗІЇ або з порушенням ліцензійних умов), чим порушуються його особисті немайнові права. Також, зазначає, що невжиття відповідачем відповідних заходів призводить до величезних людських та матеріальних втрат.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що відповідачем протягом 2015-2017р. складались протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 164 КУпАП, що на думку, відповідача спростовує доводи позивача. Більше того зазначає, що уповноважені особи поліції лише складають відповідні протоколи та не притягують до відповідальності, оскільки згідно із ст. 221 КУпАПрозгляд справ про адміністративній правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, віднесено до компетенції судів. Окрім цього зазначає, що права позивача жодним чином не порушені, а відтак просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В судовому зсіданні 25.09.2018р. позивач підтримав вимоги адміністративного позову, просив його задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог адміністративного позову, просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.06.2017р. позивач звернувся до відповідача із запитами на отримання публічної інформації № 06-06/17НПУв яких просив надати офіційний документ щодо виконання повноважень передбачених ст. 23 Закону №580-VIII та відповідно до ст. 255 КУпАП, які полягають у притягненні до відповідальності по адміністративним правопорушенням, передбачені зокрема ст. 164 КУпАП. Зокрема, щодо провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі без ліцензії чи здійснення такого виду господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. (т. 1, а.с. 20-21)

Листом Управління безпеки дорожнього руху Департаменту превентивної діяльності НПУ від 12.06.2017р. №20/10-254зі, 255зі позивача повідомлено про те, що окремий облік правопорушень щодо проваджень у сфері господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі без ліцензії чи здійснення такого виду господарської діяльності з порушенням умов ліцензування поліцейськими не ведеться, а відтак запитувана інформація відсутні. (т. 1, а.с. 22)

Позивач вважаючи протиправним невжиття відповідачем заходів у межах своєї компетенції, щодо попередження, виявлення та притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 164 КУпАП(здійснення господарської діяльності відповідно за КВЕД 49.32. «Надання послуг ТАКСІ» БЕЗ ЛІЦЕНЗІЇ або з порушенням ліцензійних умов) протиправним та таким що порушує його права, звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (далі — поліція) — це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 1-4, 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Статтею 164 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про правопорушення, зокрема передбачені ст. 164 КУпАП.

Відповідно до ст. 221 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені 164 цього Кодексу, підвідомчий суддям районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Згідно з п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Таким чином, здійснення особою перевезення пасажирів без отримання відповідної ліцензії є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ст. 164 КУпАП. Право на складення протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП згідно із ст. 255 цього Кодексу належить уповноваженим особам органів внутрішніх справ (Національної поліції). Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені 164 КУпАП, здійснюється судами.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що фактично уповноважені особи відповідача ухиляється від виконання своїх повноважень на підтвердження чого позивач надав до суду: відео виступу представника НП України (перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції НП України Білошицький О.Г.) на засіданні робочої групи 11.07.2017р. в транспортному комітеті Верховної Ради з питання подальшої долі законопроекту «Про внесення змін в деякі законодавчі акти, які стосуються врегулювання роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб   № 3107 від 04.11.2016р.»; матеріали дорожньо-транспортних пригод за участю нелегальних таксі, а саме роздруківку статті з мережі Інтернет: «Сколько ещё нужно жертв?» (Портал Таксопорт. Всё о такси в Украине), в якій зазначається про дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) за участю осіб, які здійснювали перевезення пасажирів, а саме: 02.05.2017 ДТП у м. Києві на просп. Перемоги (надавав послуги таксі нелегально); 25.06.2017 ДТП у м. Києві на перехресті В.Васильківської (автомобіль з литовськими номерами; відсутнє страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті) (т. 1 а.с. 37-41); роздруківка повідомлень про вищезазначені та інші ДТП з аккаунтів Facebook («dtp.kiev.ua», «Tatyana Zacerkovnaya»). (т. 1 а.с. 42-58; 188); роздруківка з сайту kiev.informator.ua «В Києве на Окружной дороге таксист Uber  стал виновником смертльной ДТП»(т. 1 а.с.173-178); роздруківка з сайту obozrevatel.ua «В Киэве новый скандал с авто на еврономерах. Как прекратить беспредел» (т. 1 а.с.179-183)

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що 06.10.2017р. позивачем направлено запит на отримання публічної інформації за № 06-10/17МФУ_ДКСУ до Державної казначейської служби України в якому просив надати офіційний документ, який підтверджує факт надходження до Державного бюджету України чи місцевих бюджетів територіальних громад сум штрафів накладених-сплачених по адміністративним правопорушенням  передбаченим ч. 1 ст. 164 КУпАП по протоколах складених уповноваженими на те посадовими особами НП України, зокрема, щодо провадження господасрької діяльності з перевезення пасажирів на таксі без ліцензії чи здійснення такого виду господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. (т. 1 а.с. 81).

Листом Державної казначейської служби України від11.10.2017р. № 14-14/817-16939 позивача повідомлено про те, що Казначейство відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів. Статтею 58 Бюджетного кодексу України визначено, що звітність про виконання Державного бюджету України включає фінансову та бюджетну звітність. Зокрема, бюджетна звітність відображає стан виконання бюджету, містить інформацію в розрізі бюджетної класифікації. Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» окремого коду класифікації доходів бюджету для обліку надходжень за вказаними позивачем напрямами не передбачено. Відповідно до частини 7 статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів, платежів та інших доходів бюджету» затверджено Перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. До вищезазначеної відповіді додано дані звітів про виконання державного бюджету за доходами за 2016 рік та січень -вересень 2017 року (ККДБ 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції'»); дані звітів про виконання місцевих бюджетів за доходами за 2016 рік та січень — вересень 2017 року (ККДБ 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції. (т. 1 а.с. 82-85)

На підтвердження втрат надходжень до бюджету позивачем додано до матеріалів справи інфографіку «Кількісні параметри ринку перевезень на таксі» та листи ДФС України з показниками надходжень до бюджету за 2013-2017р. надані у відповідь на запити позивача. (т. 1 а.с. 115-124)

Більше того, суд зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017р. у справі № 826/8056/17 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1. Визнано протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не виконання повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» та відповідно до ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Присуджено на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 640 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018р. у справі № 826/8056/17 апеляційну скаргу Національної поліції України — задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від   29 листопада 2017 року — змінено та викладено 2 абзац її резолютивної частини в такій редакції: «Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не виконання повноважень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1   ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»   щодо правопорушень, передбачених ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в частині, що стосується правопорушення у галузі господарської діяльності, пов’язаної з перевезенням пасажирів і вантажів.». В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017р.- залишено без змін.

Таким чином, постановою суду, яка набрала законної сили визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання повноважень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1   ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» щодо правопорушень, передбачених ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в частині, що стосується правопорушення у галузі господарської діяльності, пов’язаної з перевезенням пасажирів і вантажів.

Окрім цього, 27.12.2017р. позивач звернувся до Головного управління НП в областях та м. Києві із запитами на отримання публічної інформації № 27-12/17_НПУ та № 27-12/17_ НПУ в яких просив надати офіційний документ на підтвердження виконання повноважень передбачених ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» та відповідно до ст. 255 КУпАП, які полягають у притягненні до відповідальності за адміністративні правопорушення передбаченими ст. 164 КУпАП, зокрема, щодо провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі без ліцензії чи здійснення такого виду господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. (т. 1 а.с. 125-126)

Листом Головного управління НП у м. Києві від 03.01.2018р. № А-92із/125/19/02-2018 позивача повідомлено про те, що працівники поліції ГУ НП у м. Києві не складають протоколи за ст. 164 КУпАП в частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, пов’язаної із перевезенням пасажирів і вантажів, оскільки це належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. (т. 1 а.с. 127)

З огляду на вищевикладене та враховуючи наявність судового рішення, яке набрало законної сили  у справі № 826/8056/17, яким визнано протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не виконання повноважень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1   ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»   щодо правопорушень, передбачених ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в частині, що стосується правопорушення у галузі господарської діяльності, пов’язаної з перевезенням пасажирів і вантажів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи відповідача про те, що уповноважені посадові особи Національної поліції лише складають відповідні протоколи, але не притягують до відповідальності, формально відповідають змісту наведеній судом вище ст. 221 КУпАП, згідно з якою розгляд справ про адміністративній правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, віднесено до підвідомчості судів. Водночас, із змісту позовної заяви і усних пояснень позивача вбачається, що стверджуване ним невиконання відповідачем посадових обов’язків стосується не безпосередньо прийняття рішення про накладення адміністративного стягнення, а в контексті виявлення адміністративного правопорушення і його фіксації (складення протоколу), як передумови і підстави притягнення до адміністративної відповідальності.

Посилання відповідача на те, що протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, у частині відсутності ліцензії на перевезення пасажирів уповноважені складати посадові особи Укртрансбезпеки, суд вважає помилковими, виходячи з наступного.

Так, відповідно до абз. 8 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті мають право складати протоколи про правопорушення, зокрема передбачені ст. 164 КУпАП — в частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, пов’язаної з перевезенням пасажирів і вантажів.

Разом з тим, абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, містить посилання на ст. 164 КУпАП без будь-яких застережень щодо її часткового застосування, тому на відміну від повноважень посадових осіб Укртрансбезпеки право уповноважених осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції) складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 164 КУпАП не обмежується галуззю господарської діяльності.

Також, позивач звернувся із запитом на публічну інформацію до відповідача в якому просив надати офіційний документ, який забороняє складання протоколів уповноваженими на те посадовими особами органів внутрішніх справ (Національної поліції) без представників Укртрансбезпеки (щодо правопорушень відповідно до ст. 255 КУпАП, які полягають у притягненні до відповідальності за ст. 164 КУпАП, а саме  щодо провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі без ліцензії чи здійснення такого виду господарської діяльності з порушенням умов ліцензування) або документ, який підтверджує повноваження уповноважених посадових осіб  органів внутрішніх справ (Національної поліції) відповідно до ст. 255 КУпАП, які полягають у притягненні до відповідальності за ст. 164 КУпАП, а саме  щодо провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, складати протоколи про правопорушення по виявленим фактам лише за  участю представників Укртрансбезпеки. (т. 1, а.с. 164)

Листом Департаменту патрульної поліції від 08.05.2018р. № 287зі/1/41/2/04-2018 позивача повідомлено про те, що  відповідно до ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про правопорушення, зокрема передбачені ст. 164 КУпАП. Однак, на даний час  у поліції відсутній доступ до ліцензіатів, що займаються провадженням господарської діяльності з перевезення пасажирів, а відтак поліцейські не мають можливості складати матеріали про адміністративні правопорушення відповідальність за які передбачена ст. 164 КУпАП в частині порушення порядку провадження господарської діяльності у вказаній сфері. (т. 1, а.с.165)

Однак, як зазначає позивач база ліцензіатів Укртрансбезпеки знаходиться у відкритому доступі на підтвердження чого надає роздруківку з сайту Державної служби з безпеки на транспорті. (т. 1 а.с. 163)

Проте, до листа Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки від 08.06.2018р. № 3406/27/01/2-2018 додано інформацію щодо кількості адміністративних протоколів складених  працівниками органів та підрозділів Національної поліції за ст. 164 КУпАП з 07.11.2015р. по 01.06.2018р., однак додатково зазначено, що технічна можливість встановити кількість протоколів складених за фактом перевезень  пасажирів  і вантажів, зокрема, щодо надання послуг таксі без ліцензії або з порушенням ліцензійних умов відсутні, оскільки внесення окремих відміток про таку діяльність не передбачено чинним  порядком автоматизованого обліку адміністративних правопорушень. (т. 2 а.с. 1-2)

Таким чином, з одного боку відповідач зазначає про відсутність  повноважень у його уповноважених осіб та відсутність реальної можливості складати протоколи за ст. 164 КУпАП, а з іншого повідомляє про їх кількість, однак без розподілу на види.

Доводи відповідача про відсутність в його діях бездіяльності та виконання в повному обсязі своїх повноважень регламентованих ст. 23 розділу 4 ЗУ «Про національну поліцію» в частині забезпечення вжиття заходів у межах своєї компетенції, щодо попередження, виявлення та притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 164 КУпАП (здійснення господарської діяльності відповідно за КВЕД 49.32. «Надання послуг ТАКСІ» БЕЗ ЛІЦЕНЗІЇ або з порушенням ліцензійних умов), а відтак і відсутність підстав для зобов’язання виконувати свої повноваження, суд вважає помилковими, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання вищезазначених повноважень до суду не надано.

Посилання відповідача на доручення НП України від 14.07.2017р. № 7629/04/20-2017 «Про вжиття додаткових заходів  щодо профілактики аварійності на пасажирському транспорті» та від 17.04.2018р. № 4533/04/41-2018 «Про проведення комплексу цільових заходів під умовною назвою»ПЕРЕВІЗНИК» (т. 2, а.с. 6-10) не приймаються до уваги, оскільки стосуються перевезення  на автобусах.

Роздруківка з сайту portal.lviv.ua  про накладення штрафу на нелегальних таксистів також не підтверджує факту виконання уповноваженими особами відповідача повноважень, оскільки як вбачається із змісту роздруківки протоколи складались працівниками Укртрансбезпеки. (т. 2, а.с. 19-21)

Доводи відповідача про відсутність порушень прав позивача, а відтак відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, суд вважає помилковими, оскільки невиконання відповідачем покладених на нього повноважень призводить до порушення прав позивача, зокрема права на його безпеку і отримання ним якісних послуг з перевезення, оскільки ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту запроваджується зокрема з метою забезпечення безпеки і надійності роботи транспорту (ст. 8 Закону України від 10.11.1994 №232/94-ВР «Про транспорт»).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.  77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки наданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, —

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Зобов’язати уповноважених посадових осіб Національної поліції України виконувати свої законні повноваження передбачені ст. 23 розділу 4 ЗУ «Про національну поліцію» та відповідно до статті 255 КУпАП, які полягають у забезпеченні вжитті заходів у межах своєї компетенції, щодо попередження, виявлення та притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 164 КУпАП (здійснення господарської діяльності відповідно за КВЕД 49.32. «Надання послуг ТАКСІ» БЕЗ ЛІЦЕНЗІЇ або з порушенням ліцензійних умов).

3.  Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України  витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.  293, 295 — 297 КАС України.

Суддя                                                                                                Я.І. Добрянська

Повний текст рішення виготовлений 01.10.2018р.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/76848863

Навигация по записям

*/?>