Визнати протиправною бездіяльність Нацполіції щодо #таксі (справа 826/8056/17)

Категорія справи №

826/8056/17

: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.

Надіслано судом: 19.12.2017. Зареєстровано: 20.12.2017. Оприлюднено: 22.12.2017.
Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29 листопада 2017 року             14:17 год.          №826/8056/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого судді Костенка Д.А., суддів: Вєкуа Н.Г., Шрамко Ю.Т.,

за участю секретаря судового засідання Вовк І.Р.,

позивача — ОСОБА_1 та його представника — ОСОБА_2.,

представника відповідача — Грімової Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України (НПУ) про визнання бездіяльності протиправною,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НПУ, в якому просить суд визнати про-типравною бездіяльність уповноважених на те осіб НПУ щодо невиконання повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» та відповідно до ст. 255 Ко-дексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), які полягають у притягненні до відповідальності по адміністративним правопорушенням, передбачених зокрема ст. 164 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що уповноважені особи НПУ нехтують своїми пов-новаженнями, визначеними у ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», ст.ст. 164, 255 КУпАП, а саме не перевіряють наявність ліцензій у осіб, які здійснюють перевезення пасажирів, та не притягають до адміністративної відповідальності осіб, у яких відсутня така ліцензія. Позивач зазначає, що для отримання інформації про кількість складених протоколів про правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, він звернувся із запитом до НПУ, але в отриманій відповіді зазначено про відсутність окремого обліку правопорушень щодо прова-дження у сфері господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі без ліцензії.

У додаткових письмових поясненнях позивач зазначив, що не виконання відповідачем своїх повноважень, саме по собі, є порушенням його як громадянина України індивідуаль-ного публічного права та інтересу (жити у правовій державі; мати владу, що не порушує закони). Також позивач зазначив про те, що бездіяльність працівників НПУ призводить до величезних щорічних втрат бюджету.

Представник відповідача Тараненко О.В. подав письмові заперечення проти позову, в яких просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що у розумінні абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП і п. 7 ч. 1 ст. 3 КАСналежними суб’єктами владних повноважень, які вчиняють дії і складають протоколи про адміністративній правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, є посадові особи відповідних територіальних органів поліції, а не НПУ. Також заз-начив про те, що згідно із ст.ст. 164, 255 КУпАП уповноважені особи поліції лише складають відповідні протоколи та не притягують до відповідальності, оскільки згідно із ст. 221 КУпАП розгляд справ про адміністративній правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, віднесено до підвідомчості судів.

Представник відповідача Грімова Г.М. подала письмові заперечення, в яких додатково зазначила про те, що уповноваженими на складення протоколів про адміністративні правопо-рушення щодо порушень у галузі господарської діяльності, пов’язаної з перевезенням паса-жирів, є посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбез-пека). У додаткових письмових поясненнях від 29.11.2017 №8056/26/6 20 А представник від-повідача Грімова Г.М. зазначила про те, що загальна кількість адміністративних протоколів, складених працівниками НПУ, у період з 07.11.2015 по 06.06.2017 становить 2094, у т.ч. і за фактами незаконних перевезень.

Під час судового розгляду справи позивач та його представник підтримали позов з наведених у позовній заяві підстав. Позивач пояснив, що не виконання відповідачем своєї превентивної і профілактичної функції призводить до збільшення кількості тіньових переве-зень пасажирів, дорожньо-транспортних пригод тощо, що порушує його публічний інтерес в отриманні якісних і безпечних послуг таксі.

Представник відповідача не визнала позов з підстав, наведених у письмових запере-ченнях. Представник відповідача пояснила про відсутність порушення відповідачем прав та інтересів позивача, які б підлягали судовому захисту.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивач звернувся до НПУ із запитом на отримання публічної інформації від 06.06.2017 №06-06/17НПУ, копія якого міститься у справі, в якому просив надати офіційний документ щодо виконання повноважень передбачених ст. 23 Закону №580-VIII та відповідно до ст. 255 КУпАП, які полягають у притягненні до відповідальності по адміністративним правопорушенням, передбачені зокрема ст. 164 КУпАП. Зокрема, щодо провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі без ліцензії чи здійс-нення такого виду господарської діяльності з порушенням умов ліцензування.

Листом Управління безпеки дорожнього руху Департаменту превентивної діяльності НПУ від 12.06.2017 №20/10-254зі, 255зі, копія якого міститься у справі, позивачу, як Голові Правління ВГО «Українська Таксомоторна Асоціація», повідомлено про те, що окремий облік правопорушень щодо проваджень у сфері господарської діяльності з перевезення паса-жирів на таксі без ліцензії чи здійснення такого виду господарської діяльності з порушенням умов ліцензування поліцейськими не ведеться.

Також позивач приймав участь у засіданні робочої групи 11.07.2017 у транспортному комітеті Верховної Ради України з питання розгляду і обговорення законопроекту «Про внесення змін в деякі законодавчі акти, які стосуються врегулювання роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення та інформаційно-диспечерських служб №3107 від 04.11.2016», що підтверджується поданим і дослідженим під час судового засідання відеозаписом (компакт-диск Mastak CD-R LH3151RC24118392D3) (а.с. 66), на якому наголошував присутньому пре-дставнику Національної поліції позицію про те, що діюче законодавство визначає обов’язок поліцейських перевіряти наявність ліцензій в осіб, які здійснюють перевезення паса-жирів, а також підготував пам’ятку поліцейському дорожньо-патрульної служби України (а.с. 96).

На підтвердження фактів дорожньо-транспортних пригод з участю нелегального таксі, позивач надав до суду роздруківку статті з мережі Інтернет: «Сколько ещё нужно жертв?» (Портал Таксопорт. Всё о такси в Украине; 31.07.2017), в якій зазначається про ряд дорож-ньо-транспортних пригод (ДТП) за участю осіб, які здійснювали перевезення пасажирів, а саме: 02.05.2017 ДТП у м. Києві на просп. Перемоги (надавав послуги таксі нелегально); 25.06.2017 ДТП у м. Києві на перехресті В.Васильківської (автомобіль з литовськими номе-рами; відсутнє страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті); а також роздру-ківки повідомлень про ці ж ДТП з аккаунтів Facebook («dtp.kiev.ua», «Tatyana Zacerkovnaya»).

Суд вважає дані докази належними і допустимими та бере їх до уваги на підтвер-дження фактів ДТП за участю осіб, які здійснювали перевезення пасажирів, з ознаками пору-шення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою КМ України від 02.12.2015 №1001.

Водночас надану позивачем роздруківку статті «В Одессе водитель «Яндекс.Такси» убил девушку» (Корреспондент.net; 21.05.2017) (а.с. 80), роздруківки допису про ДТП в м. Києві по вул. Левандівській з аккаунту Facebook («Ігор Ткачишин») (а.с. 82), допису про ДТП 08.05.2017 з аккаунту Facebook («Спиридон Борщ») (а.с. 84), допису про ДТП 27.04.2017 з аккаунту Facebook («Олена Добровольська») (а.с. 85), допису про ДТП в м. Києві на вул. Басейній з аккаунту Facebook («dtp.kiev.ua») (а.с. 88), допису про ДТП з аккаунту Facebook («Анна Эдуардовна») (а.с. 89), допису з аккаунту Facebook («Алексей Чарей»), суд не бере до уваги за неналежністю, оскільки у них відсутні відомості про наявність чи відсутність у водія ліцензії, відсутні докази реєстрації автомобіля на іноземних номерах, відсутні достовірні відомості час і місце ДТП. Також суд не бере до уваги, як неналежні докази, роздруківку з невизначеного сайту/акаунту (а.с. 83) та роздруківка фотознімку (а.с. 87), оскільки не зазначено джерело інформації, час і місце знімку.

Надана позивачем інфографіка «Кількісні параметри ринку перевезень на таксі» не містить джерела інформації. Водночас надані позивачем копії інформації ДФС України про збір податків і зборів по виду економічної діяльності (КВЕД _Н49.32 «Надання послуг таксі») станом на 01.01.2013, 01.01.2014, 01.01.2015, 01.01.2016, звітів Державної казначейської слу-жби України щодо надходжень до державного та місцевих бюджетів за 2016р. та 9 місяців 2017р. від адміністративних штрафів містять лише інформацію про числові показники дохо-дів і не містять належних до справи фактичних даних щодо не виконання відповідачем пов-новажень, визначених ст. 23 Закону №580-VIII та відповідно до ст. 255 КУпАП, та не надхо-дження у зв’язку з цим коштів до бюджету, тому вказані документи також не беруться судом до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі — Закон №580-VIII) Національна поліція України (поліція) — це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із ст. 2 Закону №580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, еко-номічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допо-моги.

Згідно із ст. 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого:

— здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчи-ненню правопорушень (п. 1);

— виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення (п. 2);

— вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (п. 3);

— у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпе-чує їх виконання (п. 8).

Статтею 164 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одер-жання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензу-ванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з пору-шенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи орга-нів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про правопору-шення, зокрема передбачені ст. 164 КУпАП.

Відповідно до ст. 221 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені 164 цього Кодексу, підвідомчий суддям районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Пунктом 24 ст. 7 Закону України від 02.03.2015 №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річко-вим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні переве-зення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Таким чином, здійснення особою перевезення пасажирів без отримання відповідної ліцензії є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ст. 164 КУпАП. Право на складення протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП згідно із ст. 255 цього Кодексу належить уповноваженим особам органів вну-трішніх справ (Національної поліції). Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені 164 КУпАП, здійснюється судами.

Заперечення представників відповідача про те, що уповноважені посадові особи Наці-ональної поліції лише складають відповідні протоколи, але не притягують до відповідаль-ності, формально відповідають змісту наведеній судом вище ст. 221 КУпАП, згідно з якою розгляд справ про адміністративній правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, віднесено до підвідомчості судів. Водночас, із змісту позовної заяви і усних пояснень позивача вбачається, що стверджувана ним бездіяльність відповідача стосується не безпосередньо прийняття рішення про накладення адміністративного стягнення, а в контексті виявлення адміністративного правопорушення і його фіксації (складення протоколу), як передумови і підстави притягнення до адміністративної відповідальності.

Заперечення представника відповідача Грімової Г.М. про те, що протоколи про адміні-стративні правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, у частині відсутності ліцензії на пе-ревезення пасажирів уповноважені складати посадові особи Укртрансбезпеки, суд відхиляє, виходячи з наступного.

Так, відповідно до абз. 8 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з пи-тань безпеки на наземному транспорті мають право складати протоколи про правопору-шення, зокрема передбачені ст. 164 КУпАП — в частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, пов’язаної з перевезенням пасажирів і вантажів.

Разом з тим, абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП містить посилання на ст. 164 КУпАП без будь-яких застережень щодо її часткового застосування, тому на відміну від повноважень посадових осіб Укртрансбезпеки право уповноважених осіб органів внутрішніх справ (Націо-нальної поліції) складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 164 КУпАП не обмежується галуззю господарської діяльності.

Крім того, у додаткових письмових поясненнях від 29.11.2017 №8056/26/6 20А, залу-чених в судовому засіданні 29.11.2017, представник відповідача Грімова Г.М. зазначається про загальну кількість протоколів, складених працівниками НПУ, у т.ч. і за фактами незако-нних перевезень.

Таким чином, заперечення представника відповідача Грімової Г.М. про відсутність в уповноважених осіб Національної поліції права на складення протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, у частині відсутності ліцензії на перевезення пасажирів, не відповідають змісту абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП та суперечать її ж додатко-вим письмовим поясненням, тому відхиляються судом.

Заперечення представників відповідача про те, що належним відповідачем у справі є відповідні уповноважені особи Національної поліції та її територіальних органів, коло яких не визначене, відхиляються судом з тих підстав, що позивачем оскаржується бездіяльність не конкретного поліцейського щодо не притягнення осіб до відповідальності, а не виконання НПУ своїх повноважень, передбачених ст. 23 Закону №580-VIII і ст. 255 КУпАП, у контексті покладених на Національну поліцію завдань і функцій.

Отже, відповідно до визначеного у ч. 1 ст. 1 Закону №580-VIII призначення НПУ; покладеного на поліцію завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону №580-VIII); маючи відповідні повноваження здійснювати превентивну та профілак-тичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживати у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживати заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняти виявлені адміністративні правопорушення; здійснювати прова-дження у справах про адміністративні правопорушення (п.п. 1-3, 8 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII); складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП), суд дійшов висновку про те, що відповідач уповноважений проводити перевірки осіб, які здійснюють перевезення пасажирів, у т.ч. на предмет наявнос-ті у таких осіб відповідної ліцензії, за відсутності якої, складати протоколи про адміністра-тивне правопорушення.

Відповідач не надав до суду доказів, які б свідчили про виконання ним повноважень, визначених ст. 23 Закону №580-VIII та відповідно до ст. 255 КУпАП, зокрема протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП (відсутність ліцензії). Також відповідач не надав суду інших доказів на підтвердження практичної реалізації ним власних повноважень, закріплених у ст. 23 Закону №580-VIII у контексті ст.ст. 164, 255 КУпАП (програми, плани заходів, рекомендації тощо).

Суд звернувся із запитом від 09.10.2017 до НПУ про надання інформації про кількість складених співробітниками НПУ протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 164 КУпАП відносно перевізників пасажирів (водіїв таксі) за період з 01.01.2017 по теперішній час, а також про кількість проведених співробітниками НПУ контрольних заходів, спрямова-них на перевірку дотримання перевізниками вимог п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про лі-цензування видів господарської діяльності» у частині наявності ліцензій для здійснення тако-го виду діяльності як перевезення пасажирів. У запиті суд просив надати запитувану інформацію та належним чином засвідчені копії документів на її підтвердження у строк до 10.11.2017.

У листі Департаменту патрульної поліції від 02.11.2017 №5764/41/3/02-2017 (а.с. 160) зазначено про те, що за період від 01.01.2017 по 23.10.2017 працівниками НПУ складено 950 протоколів за адміністративні порушення, відповідальність за які передбачена ст. 164 КУпАП. Водночас надати інформацію щодо порушення перевізниками вимог п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» у частині здійснення такого виду діяльності, як перевезення пасажирів, не видається за можливе, оскільки за вка-заним критерієм облікова звітність не ведеться. Також у цьому листі зазначено, що Департа-мент патрульної поліції як орган, на який покладено завдання забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює контрольні заходи щодо виявлення порушення перевізниками вимог п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» в ча-стині провадження такого виду діяльності, як перевезення пасажирів, у загальному порядку під час несення служби патрульними поліцейськими. В разі виявлення уповноваженими осо-бами Департаменту порушень вимог п. 24 ч. 1 ст. 7 цього Закону винні особи притягаються до юридичної відповідальності на підставах і в порядку, встановленому законодавством.

У додаткових письмових поясненнях представника відповідача Грімової Г.М. від 29.11.2017 №8056/26/6 20А зазначається про те, що за інформацією Департаменту інфор-маційно-аналітичного забезпечення НПУ загальна кількість адміністративних протоколів, складених працівниками НПУ, у період з 07.11.2015 по 06.06.2017 — становить 2094, в т.ч. і за фактами незаконних перевезень.

Суд вважає, що відсутність окремого обліку протоколів про адміністративні правопо-рушення, передбачених ст. 164 КУпАП, у розрізі відсутності ліцензії у осіб, які здійснюють перевезення пасажирів, не спростовує можливість встановлення відповідачем відповідних обставин і доведення їх перед судом, хоча і потребує додаткового часу, який, з огляду встановлений у запиті суду від 09.10.2017 строк, у відповідача був. Сама по собі інформація про кількість складених адміністративних протоколів співробітниками НПУ без її докумен-тального підтвердження не є належним доказом виконання відповідачем повноважень, пере-дбачених ст. 23 Закону №580-VIII, та відповідно до ст. 255 КУпАП. Загалом, крім посилань на відсутність окремого обліку протоколів, які суд вважає неналежними і формальними, відповідач не вчинив дієвої спроби довести відсутність з його боку бездіяльності, про яку стверджує позивач.

Як визначено у ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і сво-боди людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Соціальна спрямованість держави реалізується через її державний апарат і, зокрема, відповідача, метою створення якого є служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. ТОму, погоджуючись з позивачем, суд вважає, що не виконання або неналежне виконання відпо-відачем своїх функцій і повноважень відповідно до покладених завдань щодо не здійснення перевірки наявності ліцензій в осіб, які здійснюють перевезення пасажирів, і не складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, зачіпає права та інтереси позивача, як громадянина України, зокрема на його безпеку і отримання ним якісних послуг з перевезення, оскільки ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту запроваджується зокрема з метою забезпечення безпеки і надійності роботи транспорту (ст. 8 Закону України від 10.11.1994 №232/94-ВР «Про транспорт»).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виконання повнова-жень, передбачених ст. 23 Закону №580-VIII, та відповідно до ст. 255 КУпАП.

З огляду на задоволення адміністративного позову та згідно із ст. 94 КАС, сплачений позивачем судовий збір у сумі 640 грн. згідно із квитанцією від 21.06.2017 №0.0.791432563.1 слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань НПУ.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 69-71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1.

2. Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не вико-нання повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» та відповідно до ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 640 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Головуючий суддя                                                                                           Д.А. Костенко

Суддя                                                                                                              Н.Г. Вєкуа

Суддя                                                                                                              Ю.Т. Шрамко

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/71073421

Навигация по записям

*/?>